Карта реального контролю Донбасу

Дані по дільницях від ЦВК уже оновлюватись не будуть, а отже можна подивитись фінальні межі проведення виборів 2014 на Донбасі. Гарно для цього підходять інтерактивні карти виборів 2014, проте варто зробити і JPG Донбасу де провести умовну межу:

Слід розуміти, що у багатьох випадках вибори були зірвані терористами захопивши центральну будівлю округу і заблокувавши проведення виборів таким чином у всіх дільницях округу. З іншого боку члени комісій часто відмовлялись від участі у виборах через побоювання чи погрози і проводити вибори подекуди не було кому. Загалом найважче провести кордон північніше Луганська. Також уже після виборів українська влада взяла під контроль Артемівськ, де самі вибори були зірвані.

Як бачимо карти що робились журналістами перед виборами переважно помилкові. Під контролем терористів знаходиться шахтарська "міська" частина Донецької та Луганської областей, тоді як українська влада контролює переважно сільську місцевість. Пояснюється така ситуація не стільки тим що в населенні сільської частини Донбасу майже немає етнічних росіян(тоді як у міському населенні їхня частка це вагомі 30-40%), скільки важкістю контролю великих міст військовими.

Чому АТО не набуває різко наступальної форми?

Терористи використовують жилі мікрорайони, багатоповерхівки, часто ведуть звідти вогонь. І вести вогонь у відповідь українським військовим - це наражати на серйозну небезпеку мирне населення. Евакуйовувати ж мирних жителів і тоді вже боротись з терористами також дуже проблематично:
- навіть серед пустих багатоповерхівок вести боротьбу складно, адже терористам легко сховатись, влаштувати засідку і т.д.;
- населення регіону це кілька мільйонів людей, їх фізично нема як і куди евакуйовувати;
- вести вогонь по пустих будівлях - це теж великі збитки, адже йде мова про пошкодження домівок людей, підприємств та іншої матеріальних цінностей. Звичайно життя людей ціняться більше, проте якщо містами пройдеться серйозний військовий конфлікт - це будуть багатомільярдні втрати, дуже багато людей залишаться без житла, засобів до існування і т.д.;
- частина населення не готова буде покинути своє житло. Зокрема тому, що залишити в даних умовах пусту квартиру - це піддати її ризику мародерства, неговорячи вже про можливі наслідки військових дій.
Як наслідок українські військові більше блокують регіон ніж ведуть власне його захоплення.

Окремо слід відзначити Маріуполь. Як відомо, на початку травня він був одним з епіцентрів протистояння і там були відносно сильні сепаратистські настрої. Зараз ж в місті повноцінно відбулися вибори і місто знаходиться під контролем України. В очевидь навіть проросійськи налаштовані жителі міста з одного боку зрозуміли, що Росія Донбас офіційно анексувати як Крим не має наміру, а з іншого боку, надивившись що відбувається в Слов’янську та Донецьку, зрозуміли що озброєні терористи, мародерство, стрілянина, загроза життю та серйозні матеріальні збитки їм не потрібні.

Можливо до подібних висновків потроху приходять і проросійські частини населення Донецька, Слов’янська, Луганська та інших міст де зараз орудують сепаратисти, проте зробити щось з сотнями озброєних людей у їхніх містах мирним жителям важко.